Пєтушкова Л.А., завідуюча центром практичної психології і соціальної роботи Київського обласного інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів,
Максимова Н.А., Аносова А.В., методисти ЦППСР КОІПОПК

Актуальними проблемами сучасної освіти, які потребують вирішення, є проблеми успішної адаптації учнів та молоді до суспільних змін, збереження психосоматичного здоров’я, формування готовності їх до самостійного життя у суспільстві, психолого-педагогічна підтримка дітей із особливими освітніми потребами. На розв’язання цих проблем спрямовано діяльність працівників психологічних служб області.
У 2009 році затверджено нову редакцію Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 № 616, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2009 за № 687/16703), в якому визначено, що основною метою діяльності працівників психологічної служби є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників: вихованців, учнів, студентів, педагогічних працівників.
Даним Положенням змінено нормативи чисельності практичних психологів і соціальних педагогів закладів освіти, які передбачають введення посад зазначених працівників у закладах освіти з невеликою чисельністю учнів.
В освітній системі області працює 1092 працівники служби. Варто відмітити Києво-Святошинський район та міста Білу Церкву, Бровари, Бучу, Ірпінь і Славутич, у яких заклади освіти забезпечені практичними психологами та соціальними педагогами відповідно до нормативів чисельності. Найменша кількість практичних психологів у закладах освіти Миронівського (5% від потреби), Поліського (11%), Фастівського (12%) районів.
Працівники психологічної служби працюють у різних типах навчальних закладів, взаємодіють з різними об’єктами психологічної допомоги, здійснюють підтримку при вирішенні широкого спектра проблем учасників навчально-виховного процесу. Це зумовлює необхідність впровадження різних моделей діяльності психологічної служби, які визначають зміст, спрямованість та особливості її функціонування.
Відповідно до нормативно-правових документів Міністерства освіти і науки України, якими керуються у своїй діяльності практичні психологи і соціальні педагоги та, враховуючи сучасні дослідження психологічної науки і практики, виокремлюють такі моделі психологічної служби:
- за об’єктами психологічної допомоги: суспільна (робота психолога із великими соціальними групами), організаційна (психологічна підтримка діяльності організації, закладу), групова (робота практичного психолога із малими формальними та неформальними соціальними групами), особистісна (індивідуальна робота);
- за напрямами діяльності: опосередкована (консультування та корекційна робота) і безпосередня (психологічна просвіта, профілактика, діагностика, експертиза, прогнозування).
Відповідно до Положення про психологічну службу системи освіти України, Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи (наказ Міністерства освіти і науки України від 15.08.2000 № 386), Концепції розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2012 року (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.06.2008 № 554) та з огляду на те, що заклади освіти сільських регіонів забезпечені працівниками психологічної служби лише на 45,5% від потреби, центр практичної психології і соціальної роботи Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів пропонує декілька варіантів функціонування психологічної служби сільського регіону:
1. Створення психологічної служби відповідно до нормативів чисельності та введення посад у межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат (Києво-Святошинський район);
2. Створення мобільної психологічної служби за рахунок додаткових посад або об'єднання навантаження 0,25-0,5 ставок практичних психологів у сільському регіоні (Бориспільський район);
3. Створення центру практичної психології і соціальної роботи на базі шкільних округів, фахівці якого будуть підпорядковані завідуючому центром практичної психології і соціальної роботи (Ставищенський район).
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки" від 11.09.2009 № 855 працівникам психологічної служби необхідно приділити особливу увагу вивченню індивідуальних особливостей дітей з особливими освітніми потребами, розробці алгоритму взаємодії педагогічних працівників як у межах навчального закладу, так і поза його межами щодо забезпечення потреб вихованців та учнів. Інтеграція таких дітей в навчально-виховний процес можлива виключно за умови їх належного психолого-педагогічного супроводу. Актуальним залишається і питання психологічної підготовки педагогів до роботи з вказаною категорією дітей, забезпечення їх навчально-методичною літературою, підвищення кваліфікації з вказаної тематики в системі післядипломної освіти.
З огляду на посилену увагу країн Європейського союзу до питання дотримання прав дитини в Україні працівникам психологічної служби необхідно акцентувати свою діяльність у вказаному напрямі. На виконання Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року" соціальним педагогам навчальних закладів слід здійснювати моніторинг дотримання прав дітей та інших суб’єктів навчально-виховного процесу. Важливим є вивчення не лише дотримання прав дитини в умовах навчального закладу однак і поза його межами, зокрема, як батьки забезпечують належні умови для навчання, виховання та життя дитини. У рамках всеобучу для батьків необхідно донести інформацію про норми Кримінального кодексу України в частині відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків та злочини проти дитини.
З метою профілактики насильства в школі та покращення навчально-виховного процесу, в роботі працівників психологічної служби із педагогічними колективами необхідно спланувати систему заходів з психологічної просвіти вчителів щодо поінформованості про форми профілактичної роботи, спрямованої на подолання насильства серед дітей, конфліктів у педагогічній практиці; оптимізувати проведення психолого-педагогічних консиліумів щодо розробки індивідуального підходу до учнів; запланувати та впровадити систему навчальних тренінгів щодо розвитку навичок асертивної поведінки у вчителів, вихованців, учнів, батьків.
На виконання Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» та у зв’язку з обов’язковим охоплення дітей п’ятирічного віку дошкільною освітою, необхідно наголосити на важливості роботи практичного психолога в дошкільних навчальних закладах, який реалізує такі напрями діяльності: організаційно-методичну роботу, роботу з педагогічним колективом, дітьми, батьками.
Основне завдання психологічної служби ДНЗ – допомогти педагогам, батькам у створенні всіх необхідних умов для гармонійного розвитку дитини. Першим кроком у цьому є психологічна діагностика, яка забезпечує збір необхідних даних про розвиток дошкільника для подальшого планування роботи з дитиною, педагогами, батьками.
Психодіагностична робота з дітьми здійснюється за такими напрямами: вивчення рівня адаптації до дошкільного закладу, рівня розвитку пізнавальної, емоційно-вольової сфери, інтересів, нахилів, здібностей та емоційних станів дитини.
Обираючи методику дослідження, практичний психолог повинен звертати увагу на її відповідність віку дитини та меті діагностичного обстеження. Психологічна характеристика дитини дається тільки за результатами комплексного обстеження за різними методиками.
Основними методами психодіагностики в ДНЗ є спостереження, аналіз продуктів діяльності, опитування та тестування.
Для діагностики дітей п’ятирічного віку рекомендуємо використовувати такі методики: «Драбинка» (Т.Д. Марцинковської), соціометрія (Г.П. Лаврентьєвої, Т.М. Титаренко), «Визначення агресивності» (Г.П. Лавренть’єва, Т.М. Титаренко), «Визначення імпульсивності» (Г.П. Лавренть’єва, Т.М. Титаренко), «Визначення тривожності» (Г.П. Лавренть’єва, Т.М. Титаренко), тест Куглера (для визначення шкільної зрілості), тест «Розфарбуй малюнок» (Є.Є. Кравцова), «Навчальна мотивація» (М. Гінзбурга) тощо.
Групові психодіагностичні дослідження плануються заздалегідь (річний, місячні плани роботи), можуть здійснюватися за запитом. У затвердженому керівником ДНЗ графіку роботи зазначається час (приблизний інтервал робочого часу) проведення діагностичної, корекційно-розвивальної, консультативної роботи. За результатами діагностичної роботи складаються протоколи обстежень. Висновки (психологічний діагноз) практичний психолог фіксує в індивідуальних картках психолого-педагогічного діагностування. Результати спостережень за дітьми записуються в журнал психологічного аналізу уроків (занять) та журнал обліку спостережень.
Аналітична довідка, до якої заносяться результати групових діагностик, має містити такі дані: дата (термін проведення), мета дослідження, предмет, об’єкт, метод/методика обстеження (короткий опис), кількість та контингент досліджуваних (вік, хлопчики/дівчатка). Рекомендації (батькам, педагогам) повинні бути конкретними і зрозумілими. Психолог несе персональну відповідальність за результати діагностичної роботи та за надані рекомендації.
Корекційно-розвивальна робота практичного психолога дошкільного навчального закладу проводиться з метою відновлення цілісності особистості, гармонізації внутрішнього світу та модифікації поведінки. Розвивальна і корекційна робота здійснюються як цілісний процес впливу на особистість дитини, враховуючи такі основні принципи:
- добровільної участі дитини (у випадку, коли мова йде про вихованців ДНЗ, необхідна згода батьків);
- ґрунтування корекційно-розвивальної роботи на результатах психо-діагностики;
- цілісності (забезпечення цілісного впливу на особистість дитини);
- орієнтації на вікові норми;
- роботи в зоні найближчого розвитку дитини;
- урахування індивідуально-психологічних та особистісних відмінностей дитини;
- системності (логічність та послідовність);
- підбору видів діяльності з метою стимулювання мотиваційного аспекту психокорекції.
Корекційно-розвивальна робота реалізується у таких основних формах: індивідуальній та груповій і передбачає такі етапи:
1. Діагностичний (вивчення запиту; первинне формулювання психологічної проблеми; висування гіпотези; комплексна психологічна діагностика особистості; визначення чинників, які пов’язані з указаною проблемою або зумовлюють її появу; формулювання психологічного діагнозу з обов’язковим визначенням прогнозу подальшого розвитку особистості за умови своєчасної корекції та за відсутності такої; розробка загальної програми психологічної корекції з урахуванням усіх перелічених чинників та вимог);
2. Корекційно-розвивальний (проведення занять із дітьми відповідно до корекційно-розвивальної програми; контроль за динамікою корекційно-розвивальної роботи; надання батькам зворотного зв’язку про реалізацію програми).
3. Оцінка ефективності психокорекції (оцінювання результативності корекційно-розвивальної програми з огляду на досягнення запланованої мети; складання рекомендацій щодо виховання й навчання дітей, спрямованих на закріплення позитивних результатів корекційної роботи).
Важливим напрямом роботи практичного психолога ДНЗ є психологічна просвіта педагогів, батьків – виступи на педрадах, батьківських зборах, «круглих столах», психолого-педагогічних консиліумах з проблем навчання та виховання дітей, урахування психологічних новоутворень дошкільного віку та їх вплив на подальший розвиток дитини, готовність до шкільного навчання загалом і майбутню навчальну успішність зокрема. Зміст просвітницької роботи практичної психолога у дошкільному закладі освіти великою мірою визначається віком дітей. Адже для кожного віку мають місце свої характерні особливості та проблеми психічного розвитку, які вимагають уваги психолога з метою попередження їх загострення.
Усі основні види діяльності практичного психолога фіксуються в журналі щоденного обліку роботи. Дані про кількість обстежених дітей/груп та педагогів, батьків, а також про кількість витраченого часу подається в кінці навчального року в статистичному звіті методисту, який відповідає за психологічну службу.

Література
1. Бітянова М. Р. Психолог у школі : зміст діяльності і технології / М. Р. Бітянова. – К. : Главник, 2007. – 160 с.
2. Бобіна Ю. Ведення обліково-звітної документації шкільного психолога / Ю. Бобіна // Управління школою, 2007. – № 14-15. – С. 2-7.
3. Вісник психологічної служби Київщини : випуск 1. – Біла Церква : КОІПОПК, 2009. – 116 с.
4. Вісник психологічної служби Київщини : випуск 2. – Біла Церква : КОІПОПК, 2010. – 204 с.
5. Діяльність психологічної служби : методичні та етичні акценти : методичний посібник / упорядник К. М. Муліка. – Полтава : ПОІППО, 2007. – 156 с.
6. Документація психолога / упорядник Т. Гончаренко. – К. : Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – 120 с. – (Бібліотека “Шкільного світу”).
7. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України / упоряд. Панок В. Г., Цушко І. І., Обухівська А. Г. – К. : Шк. світ. – 2008. – 256 с.
8. Кузікова С. Б. Теорія і практика вікової психокорекції: навч. посібник / С. Б. Кузікова. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. – 384 с.
9. Панок В. Г., Цушко І. І. Стратегія розвитку психологічної служби системи освіти України : методичний посібник / В. Г. Панок, І. І. Цушко. – К. : Ніка-Центр, 2004. – 128 с.
10. Пєтушкова Л. А., Аносова А. В. Методичні рекомендації щодо організації і змісту діяльності працівників психологічної служби закладів освіти / Л. А. Пєтушкова, А. В. Аносова // Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчально-виховного процесу в закладах освіти Київщини в 2009-2010 навчальному році / за заг. ред. Н. І. Клокар. – Біла Церква : КОІПОПК, 2009. – Ч.1. – С. 43-51.
11. Терлецька Л. Шкільна психодіагностика. – К. : Редакція загальнопедагогічних газет. – 2003. – 120 с.